| Включає CC-BY-SA матеріали з Вікіпедії: стаття Карта зоряного неба (автори) |
Карта зоряного неба XVII століття голландського картографа Фредеріка де Віта.
Карта зоряного неба або Атлас зоряного неба — проекція небесної сфери на площину. На карті вказується положення зірок, сузір'їв та інших астрономічних об'єктів. Зараз такі карти використовуються для наведення телескопа у потрібну ділянку неба, для відшукуванняя об'єктів за їхніми координатами тощо. Розрізняють графічні та фотографічні зоряні карти. У 1922 році зібрання астрономів усього світу «поділило» небо на 88 сузір'їв і провело між ними чіткі межі.
Історія[]
Перші зображення, які можна вважати прообразами карт зоряного неба люди почали робити ще в палеоліті[1].
Також дивіться[]
Примітки[]