ЕНЦИКЛОПЕДІЯ АСТРОНОМІЇ
Advertisement
Включає CC-BY-SA матеріали з Вікіпедії: стаття Вуглецеві зорі (автори)


Вуглеце́ві зорі́ — зорі пізніх спектральних класів, подібні до червоних гігантів, іноді до червоних карликів, атмосфери яких містять більше вуглецю, а ніж кисню; два елементи з'єднуються у верхніх шарах зорі, формуючи монооксид вуглецю, що споживає весь кисень атмосфери, залишаючи атоми вуглецю вільними та здатними утворювати інші сполуки. Надлишок сполук вуглецю надає «темнуватої», "запиленої" атмосфери, що деколи робить зорю невидимою у частині спектру та надає їй червоного кольору різних відтінків.

У звичайних зорях, наприклад таких, як Сонце, атмосфера містить більше кисню, ніж вуглецю, а тому вони не мають характеристик вуглецевих зірок.

Вуглецеві зорі мають особливі спектральні характеристики і були вперше класифіковані за спектром італійським астрономом Анджело Секі, піонером астрономічної спектроскопії, у 1860-х роках[1].

Значна частина вуглецевих зірок є довгоперіодичними змінними.

Класифікація вуглецевих зірок[]

У 1993 році Філіпом Кінаном була надрукована переглянута класифікація Моргана-Кінана, яка визначила такі класи вуглецевих зір: C-N, C-R та C-H; пізніше до них були додані класи C-J та C-Hd[2]. У таблиці наводиться сучасна класифікація[3]:

Клас Спектр Популяція MV Теорія
формування
Діапазон
температур (K)[4]
Приклади Кількість
відомих
класичні вуглецеві зорі
C-R: раніше — клас R у Гарвардській класифікації: все ще видимі у синьому кінці спектру, сильні ізотопні смуги, відсутня посилена лінія барію популяція I середнього диску 0 червоні гіганти? 5100-2800 S Cam ~25
C-N: раніше — клас N у Гарвардській класифікації: сильне розсіювання та поглинання синього кінця спектру, деколи у синьому невидимі, елементи s-процесу підсилені на фоні сонячного надміру, слабкі ізотопні смуги популяція I тонкого диску -2.2 AGB 3100-2600 R Lep ~90
некласичні вуглецеві зорі
C-J: дуже сильні ізотопні смуги C2 та CN невідомо невідомо невідомо 3900-2800 Y CVn ~20
C-H: дуже сильне поглинання CH популяція II гало -1.8 яскраві гіганти, передача мас (всі C-H є подвійними зорями[5]) 5000-4100 V Ari, TT CVn ~20
C-Hd: слабкі або відсутні смуги водню та CH популяція I тонкого диску -3.5 невідомо ? HD 137613 ~7

Приклади[]

  • R Зайця, «малинова зоря Гайнда»
  • IRC +10216 або CW Лева, найкраще вивчена вуглецева зоря, та найяскравіша зоря небосхилу у N-смузі
  • Y Гончих Псів, або «Ла Суперба», яскрава вуглецева зоря

Див. також[]

  • Барієві зорі
  • Зорі спектрального класу S
  • Технецієва зоря
  • Вуглецева планета

Примітки[]


Джерела[]

Advertisement