ЕНЦИКЛОПЕДІЯ АСТРОНОМІЇ
Advertisement
Включає CC-BY-SA матеріали з Вікіпедії: стаття Діаграма Герцшпрунга — Рассела (автори)



H-R diagram-uk

Діагра́ма Герцшпрунга—Рассела (діаграма Г-Р або діаграма колір — світність) — графічно відображена залежність між світністю (чи абсолютною зоряною величиною) та спектральним класом (тобто, температурою поверхні) зорі.

Загальний опис[]

Запропонована 1910 року незалежно Ейнаром Герцшпрунгом (Данія) та Генрі Расселом (США). Діаграма використовується для класифікації зір та відповідає сучасній уяві про зоряну еволюцію.

Зорі на цій діаграмі розташовуються не випадково, а утворюють добре помітні ділянки, які називають послідовностями[1]. Найцікавішим є те, що схожі за фізичними властивостями зірки займають відокремлені області: головну послідовність, послідовності надгігантів, яскравих і слабких гігантів, субгігантів, субкарликів, білих карликів та ін.

Близько 90% зір розташовано вздовж вузької смуги — головної послідовності, що перетинає діаграму по діагоналі від високих світностей та температур до низьких. Світність цих зір зумовлено ядерними реакціями перетворення водню на гелій. Згідно з йєркською класифікацією, зорі головної послідовності належать до V-го класу світності.

Чітко виділяються кілька гілок зір, що вже пройшли стадію головної послідовності (гіганти, надгіганти). У них відбувається «горіння» гелію та важчих елементів[2]. Вони розташовані вище головної послідовності, ці зорі належать до I-IV класів світності[1].

У нижній частині діаграми розташовано білі карлики, що проеволюціонували майже повністю. Вони мають VII клас світності.

Діаграма[]

HRDiagram

Діаграма Герцшпрунга—Рассела від Річарда Повелла з нанесенням 2300 найближчих зірок. Перегляд діаграми свідчить, що зорі скупчено у певних зонах діаграми. Особливо насичена діагональ, яка проходить з верхнього лівого кута (гарячі та яскраві зорі) до нижнього правого (холодні і тьмяні). Вона називається головною послідовністю. Внизу розташовано білі карлики, а над головною послідовністю розташовано субгіганти, гіганти і надгіганти. Сонце розташоване на головній послідовності з абсолютною зоряною величиною 4,8m і кольоровим індексом B-V 0,66 (температура 5780K, спектральний клас G2)

Джерела[]

  1. 1,0 1,1 Герцшпрунга-Рессела діаграма // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 109. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031).
  2. Шкловский И. С. Звёзды: их рождение, жизнь и смерть, М.: Наука, 1984 (рос.)


Advertisement