ЕНЦИКЛОПЕДІЯ АСТРОНОМІЇ
Advertisement
Включає CC-BY-SA матеріали з Вікіпедії: стаття Лібрація (автори)



Лібрація (від лат. libraбаланс або ваги, лат. libroрозгойдую[1]) — повільне коливання одного астрономічного об'єкта щодо іншого, навколо якого він обертається. Термін вживається також щодо циклічних коливань довжини орбіти і деяких інших елементів орбіт через взаємні резонанси небесних тіл (наприклад у кількох великих супутників Сатурна).

Розрізняють оптичну та фізичну лібрацію. [2] Оптична або геометрична [2] лібрація пов'язана з тією чи іншою зміною положення спостерігача і самого об'єкта, у той час як фізична спричинена збуреннями під дією припливних сил в орбіті чи обертанні астрономічного об'єкту. [3]

Лібрація Місяця[]

Lunar libration with phase2

Лібрація Місяця, завдяки якій із Землі може спостерігатися 59% поверхні супутника. [3]

Термін Лібрація найчастіше використовується при спостереженні руху Місяця щодо Землі. Попри те, що внаслідок дії припливних сил Місяць завжди повернений до Землі однією стороною, внаслідок лібрації з поверхні планети можна спостерігати 59 % площі супутника. Лібрацію Місяця у 1637 році відкрив Галілео Галілей і водночас це явище дослідив Ян Гевелій.

Щодо земного супутника розрізняють оптичну та фізичну лібрацію.

Оптична лібрація Місяця[]

Оптична або геометрична лібрація має три підвиди:

  1. Лібрація за довготою.
  2. Лібрація за широтою.
  3. Лібрація за паралаксом.

Лібрація за довготою[]

Libration2

Лібрація за довготою.

Лібрація за довготою зумовлена рухом Місяця еліптичною орбітою, внаслідок чого відбувається прискорення або сповільнення руху Місяця навколо Землі, у той час як добовий рух навколо власної осі відбувається практично рівномірно. [2] Лібрація за довготою для нашого супутника є найбільшою та сягає ±7°54'. [4][5]

За умови круглої орбіти лібрація за довготою дорівнюватиме 0.


Лібрація за широтою[]

Libration1

Лібрація за широтою.

Лібрація за широтою виникає через кут нахилу осі обертання Місяця у 1.5° щодо площини його орбіти. Внаслідок чого для земних спостерігачів відкриваються в більшій мірі почергово, то південний, то північний полюси супутника. [2] Лібрація за широтою для Місяця досягає ±6°50'. [4][5]

Аналогічний кут нахилу осі у Землі щодо своєї орбіти призводить до зміни пір року. Лібрація за широтою відсутня за умови, що вісь обертання об'єкту строго перпендикулярна відносно площини його орбіти.


Лібрація за паралаксом[]

Libration3

Лібрація за паралаксом.

Лібрація за паралаксом або добова лібрація спричинена обертанням Землі навколо своєї осі, а також значним земним діаметром, завдяки цьому спостерігачі у протилежних кутках планети або у різні години бачать Місяць під різними кутами. [2] Добова лібрація Місяця найменша і становить ±57'. [5]

Лібрація за паралаксом зменшується при зростанні відстані.


Фізична лібрація Місяця[]

Систему Земля — Місяць іноді навіть називають подвійною планетою через відносно незначну різницю у масі (1/81), рознесені вони лише на 30 земних діаметрів. Внаслідок співставності мас і Земля і Місяць зазнають значних взаємних припливних сил, що збурюють їх орбітальний рух. Власне через припливні сили Місяць розвернений до Землі майже одним і тим же боком, проте вони ж призводять до того що супутник іноді незначно (близько на дві кутові секунди) розвертається трохи більше одним чи іншим боком, для Землі цей ефект ще менший. [5]

Зі зростанням відстані між тілами і зменшенні їх діаметрів припливні збурення зменшуються. Розмірами тіла при значних відстанях в більшій мірі можна знехтувати та сприймати за точки.


Дивись також[]

  • Точки Лагранжа

Посилання[]

  1. Лібрація // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 254. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031).
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 2,4 стаття Лібрація Місяця Українська радянська енциклопедія : у 12 томах / за ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. 3,0 3,1 Лібрація Місяця // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 254. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031).
  4. 4,0 4,1
  5. 5,0 5,1 5,2 5,3
Advertisement