ЕНЦИКЛОПЕДІЯ АСТРОНОМІЇ
Advertisement
Включає CC-BY-SA матеріали з Вікіпедії: стаття Обсерваторія (автори)


Detroit Observatory

Детройтська астрономічна обсерваторія

Обсервато́рія (від лат. observo — спостерігаю, уважно стежу) — наукова установа, в якій за допомогою особливих інструментів виконують астрономічні (астрономічна обсерваторія), магнітні (магнітна обсерваторія), сейсмологічні, метеорологічні та інші спостереження, а також обробляють одержані результати.

Найпростіші обсерваторії виникли у стародавні часи для спостережень за небом у зв'язку з потребами передбачати зміни погодних умов для ведення сільського господарства, розвитком релігійних культів.

Типи[]

  • Астрономічні обсерваторії
  • Радіоастрономічні обсерваторії
  • Вулканологічні обсерваторії
  • Фізичні обсерваторії

Астрономічні обсерваторії[]

Обсерваторії звичайно спеціалізуються на проведенні певних видів астрономічних досліджень. Тому вони оснащені різними типами телескопів та інших приладів, призначених, наприклад, для визначення точного положення зірок на небі, вивчення Сонця або розв'язання інших наукових завдань. Часто для вивчення небесних об'єктів їх фотографують за допомогою спеціальних телескопів. Положення зір на одержаних негативах вимірюють відповідними приладами в лабораторії. Негативи, що зберігаються в обсерваторії, утворюють «скляну фототеку». Досліджуючи астрономічні фотографії, можна виміряти величину потоків випромінювання від зір, планет та ін­ших космічних об'єктів. Для високоточних вимірювань енергії світлових потоків використовують фотоелектричні фотометри. У них світло від зорі, зібране об'єктивом телескопа, спрямовується на світлочутливий шар електронного вакуумного приладу — фотопомножувача, в якому виникає слабкий електричній струм, що його підсилюють та реєструють спеціальні електронні прилади. Про­пускаючи світло через спеціально дібрані кольорові світлофільтри, астрономи кількісно із великою точністю оцінюють колір об'єкта. А за допомогою спектрографів визначають хімічний склад космічних об'єктів.

Астрономічні обсерваторії СРСР[]

Найдавнішу в Україні й одну з найдавніших обсерваторій Центральної Європи обсерваторію Львівської політехніки було закладено 1771. Однією з перших було побудовано Миколаївську обсерваторію[1] (початкова назва — «Обсерваторія чорноморського флоту», 1827), яка у подальшому стала філією Пулковської. Пулковська обсерваторія під Санкт-Петербургом існує з 1839 року і здобула славу складанням найточніших зоряних каталогів. У процесі бурхливого розвитку науки в СРСР було побудовано багато інших обсерваторій: Спеціальна астрофізична обсерваторія РАН на Північному Кавказі, Кримська[2] (поблизу Сімферополя), Бюраканська[3] (поблизу Єревана), Абастуманська астрофізична обсерваторія[4] (поблизу міста Боржомі), Голосіївська[5]Києві), Шемахінська астрофізична обсерваторія[6] (поблизу Баку) обсерваторії, Харківська та Сімеїзька обсерваторії як філії Пулковської. Найбільшим інститутом був Астрономічний інститут імені П. К. Штернберга при МДУ та Інститут теоретичної астрономії Академії наук Російської Федерації у Санкт-Петербурзі.

За країною[]

УКРАЇНА[]

  • Головна астрономічна обсерваторія НАН України
  • Кримська астрофізична обсерваторія
  • Сімеїзька обсерваторія
  • Астрономічна обсерваторія Львівського університету
  • Обсерваторія Львівської політехніки
  • Білий слон
  • Центральна геофізична обсерваторія
  • Магнітна обсерваторія «Львів» Інституту геофізики НАН України (м.Івано-Франкове)

ЯПОНІЯ[]

  • Національна астрономічна обсерваторія Японії

Див. також[]

  • Список кодів обсерваторій
  • Віртуальна обсерваторія

Джерела[]

Advertisement