Третя космічна швидкість

Включає CC-BY-SA матеріали з Вікіпедії: стаття Третя космічна швидкість (автори)

Третя космічна швидкість — мінімально необхідна швидкість тіла, що дозволяє перебороти тяжіння Сонця і в результаті вийти з Сонячної системи у міжзоряний простір.

Злетівши з поверхні Землі і найкращим чином використовуючи орбітальний рух планети, космічний апарат може досягти третьої космічної швидкості вже при 16,67 км/с відносно Землі, а при старті з Землі у найменш вигідному напрямку його необхідно розігнати до швидкості 72,8 км/с. Для розрахунку передбачається, що космічний прилад набуває швидкість відразу на поверхні Землі і після цього не отримує негравітаційного прискорення (двигуни вимкнено, а опір атмосфери відсутній). При найбільш енергійно вигідному старті швидкість суб'єкта повинна бути співнапрямлена зі швидкістю орбітального руху Землі навколо Сонця. Орбіта такого апарату в Сонячній системі є параболою (швидкість зменшується до нуля асимптотично).

Точне визначення третьої космічної швидкості має ряд значних утруднень, оскільки слід враховувати Гравітаційні взаємодії 3 тіл: Сонця, Землі і космічної ракети. Однак таке обчислення значно спрощується, якщо нехтувати дією поля Сонячного тяжіння на рух космічного корабля протягом усього часу який необхідний для виходу його із зони дії земного тяжіння.

Таке спрощення можна зробити у тому випадку коли розглядатимемо рух в системі відліку, відносно якої Сонце нерухоме. Така система відліку буде неінерціальна. На Землю із сторони Сонця буде діяти гравітаційна сила, яка буде компенсуватися силами інерції, які виникають внаслідок руху землі навколо Сонця. А саме відцентровою силою: Із 2 закону Ньютона: γ (m*M)/R² =m*ω²*R_⊥

Доведення

Введемо позначення: Швидкості корабля відносно Землі: υ1,υ2,υ3 — відповідно перша, друга і третя космічні швидкості. Аналогічно позначимо швидкості відносно корабля відносно Сонця: V,V2,V3.

Якщо корабель виходить із зони земного тяжіння з параболічною швидкістю відносно Сонця, то відносно Землі ця швидкість буде 3 космічною, яку позначимо через υ3.

Знайдемо мінімальне значення цієї швидкості.

Для цього старт потрібно проводити так, щоб при виході із зони земного тяжіння корабель рухався вздовж дотичної до земної орбіти і в напрямку руху Землі. Швидкість руху Землі відносно Сонця -це швидкість колового руху V1. При запуску корабля внаслідок віддачі зміниться і дорівнюватиме V. Швидкість запуску корабля у момент старту відносно Сонця V1+υ3, а після виходу із зони земного тяжіння траєкторія руху стане параболічною і швидкість V_2.

Тоді рівняння Закону збереження енергії матиме вигляд:

(m(V1+υ3)²)/2+(M*V1²)/2-γ*(m*M)/R² =(m*V2²)/+(M*V²)/2 (1)

Де m і M — відповідно маси корабля і Землі. Оскільки γ*(m*M)/R² =υ1² то рівняння (1) перепишемо у вигляді:

m((V1+υ3)²-2υ1²-V2²)=M(V²-V1²)(2)

Слід врахувати, що V≈V1 то V+V1≈2V1 і зв'язок першої і другої космічних швидкостей: V2²=2*V1². Тоді рівняння (2) можна записати у вигляді: m(V1²+2V1υ3+υ3²-2υ1²-V2²)=M(V-V1)(V+V1)(3): Із (3)⇒ m(V1²+2V1υ3+υ3²-2υ1²-2*V1²)=2V1*M(V-V1)(4) Нехтуючи дією поля сонячного тяжіння, закон збереження імпульсу цих станів можна записати у такій формі:

M*V1+m*(V1+υ3)=M*V+m*V2(5)

Із (5)⇒m(V1+υ3-V2)=M(V-V1)(6)

Підставляємо вираз M(V-V1) у рівняння (4) і знаходимо мінімальне значення третьої космічної швидкості:

m(2*V1υ3+υ3²-2υ1²-V1²)= 2V_1*m(V1+υ3-V2)(7)

Врахуємо, що V2=√2 V1 і підставимо в (7):

2V1υ3+υ3²-2υ1²-V1²=2V1²*(1-√2)+2V1υ3)(8)

Із (8) ⇒υ3²=2V1²*(1-√2)+V1²+2υ1² (9)

Спростивши вираз (9) отримаєм:

υ3²=V1²*(√2-1)²+2υ1²(10)

Обчислення

Підставивши числові значення в (10), а саме:

V1≈30*10^3 (м/с) і υ1=7,9*10^3 (м/с) отримаєм:

υmin=16,7*10^3 (м/с)(11)

Якщо корабель посилати у протилежному напрямі до напрямку руху Землі, то третя космічна швидкість буде мати максимальне значення:

υmax^2=V1^2(√2+1)^2+2υ1^2(12)

υmax=73,1*10^3 (м/с).

Див. також

• Перша космічна швидкість
• Друга космічна швидкість
• Четверта космічна швидкість